стійка

I -и, ж.

1) Прилавок у їдальнях, буфетах і т. ін., де продають закуски, вина тощо. || Вид вузького довгастого стола чи шафки для роботи або розставляння, зберігання чого-небудь і т. ін.

2) Вертикальний брус, стрижень, що служить опорою для чого-небудь у якійсь споруді, якомусь знарядді, пристрої і т. ін. || Вертикальна частина машинної станини.

3) Пристрій, підставка для підтримування і зберігання чого-небудь у вертикальному положенні.

4) Положення тіла людини, за якого вона стоїть нерухомо, випроставшись, витягнувши руки по швах і звівши п'яти випрямлених ніг.

5) Положення тіла головою донизу, за якого витягнені руки або голова служать опорою, а ноги піднято догори й випростано.

6) Напружена нерухома поза, яку прибирає мисливський собака, виявивши дичину. || Поза, яку прибирає спортсмен перед початком змагань.

7) Комір у вигляді стоячої смуги, яка щільно охоплює шию.

II -и, ж.

1) заст. Варта. || Місце, де стоїть варта.

2) Те саме, що стійбище 1).